Бухгалтерія – це незалежний структурний підрозділ управлінського апарату (служба, відділ), який відповідає за ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства. Вона тісно взаємодіє з усіма службами та відділами підприємства, отримуючи необхідну інформацію для обліку та контролю.
Бухгалтер – це фахівець, який працює на підприємстві за трудовою угодою. Він має повноваження діяти в інтересах підприємства, включаючи підписання фінансової звітності від імені організації.
Організація бухгалтерської служби включає визначення прав та обов'язків головного бухгалтера, побудову її структури в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства. Організація бухгалтерії залежить від структури управління та розмірів діяльності підприємства.
Для ведення бухгалтерського обліку підприємство може обирати різні форми організації, такі як:
· Введення
посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним
бухгалтером.
· Користування
послугами фахівця з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець.
· Ведення
бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або спеціалізованою фірмою
на договірних умовах.
· Самостійне
ведення бухгалтерського обліку та складання звітності власником або керівником
підприємства (не може бути застосовано на підприємствах, які повинні
оприлюднювати звітні дані).
Організаційна структура бухгалтерської служби залежить від форми поділу та кооперування праці виконавців, визначеної власником або уповноваженими особами.
На малих підприємствах, де зазвичай бухгалтеріям займається одна або дві особи, питання організації не виникає. Однак на середніх та великих підприємствах, які мають складну структуру, ведення бухгалтерського обліку може бути централізованим або
децентралізованим.
Централізована форма побудови передбачає виконання всієї облікової роботи головним бухгалтером підприємства. Децентралізована форма характерна для підприємств, де бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом або для підприємств із складною інфраструктурою.
Після вибору форми організації бухгалтерської служби визначається тип організаційної структури облікового апарату. Існують три основні типи структур: лінійна (проста), лінійно-секторна (ступінчаста) та комбінована (багатогранна).
Бухгалтерський контроль і юридична відповідальність на підприємстві
У сучасних умовах ринкових відносин велика увага приділяється системі
контролю як важливому складовому елементу управління. Оскільки ринкові умови
переглядають підходи до господарювання, необхідно впроваджувати якісно новий
механізм контролю.
Організація контролю повинна забезпечувати реальну та своєчасну оцінку
стану та перспектив розвитку підприємства за мінімальних витрат. Розглядання
контролю як системної діяльності, що охоплює економічні та технічні аспекти
управління, дозволяє виявляти недоліки в плануванні, обліку та аналізі, а також
визначати шляхи усунення або пом'якшення негативного впливу явищ та процесів.
У організації контролю виокремлюють такі принципи:
·
Принцип
системного впорядкування організації контролю.
·
Принцип
наближення контролю до об’єкта.
·
Принцип ієрархічності контролю.
·
Принцип
делегування повноважень і відповідальності.
·
Принцип
взаємодії з іншими функціями.
·
Принцип
доцільної взаємодії елементів функції контролю.
·
Принцип
допустимості контролю в часі.
Загальні принципи контролю можна доповнити специфічними, характерними для
системи контролю конкретного підприємства та його виробничих підрозділів, такі
як попередження господарських порушень, збереження раціонального використання
ресурсів, виявлення нестач та втрат, визначення причин порушень та дотримання
внутрішнього трудового режиму.
Одним з ефективних заходів є впровадження внутрішньогосподарського контролю
всіх активів підприємства. Закріплення активів за працівниками відбувається
шляхом укладання договору про матеріальну відповідальність, розподілом функцій
та контролем за документообігом.
Матеріальна відповідальність передбачає взаємозобов'язання найнятого
працівника та керівника підприємства відшкодовувати збиток, заподіяний при
виконанні трудових обов'язків. Вона спрямована на попередження матеріальних
збитків та зменшення необгрунтованих утримань зі заробітної плати.
Дисциплінарна відповідальність застосовується у випадку дисциплінарних
порушень, що порушують трудову дисципліну. Її метою є забезпечення внутрішнього
трудового режиму підприємства та виховання працівників до виконання трудової
дисципліни.
Адміністративна відповідальність торкається осіб, старших 16 років, за
скоєння адміністративних порушень. Її метою є застосування конкретних заходів
до осіб, які вчинили адміністративні порушення.
Кримінальна відповідальність є найсерйознішою і передбачає застосування покарань до осіб, винних у скоєнні злочинів. Це може включати позбавлення волі та інші суворі заходи. Кримінальна відповідальність застосовується лише у випадках, коли особа визнана винною у скоєнні злочину.