Організація управлінського обліку та узагальнення даних для цілей управління

Знайти чіткий універсальний порядок організації ведення бухгалтерського обліку для всіх підприємств практично неможливо, але можна виділити ряд факторів, які впливають на його побудову, та деякі загальні принципи організації обліку для управлінських потреб. Згідно із законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство може самостійно розробляти систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій. Основним завданням організації бухгалтерського обліку є створення системи отримання інформації, яка забезпечить реальне управління підприємством і збільшення прибутку від його діяльності.

Організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві включає наступні три етапи:

·         Методологічний етап - вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку.

·         Технічний етап - вибір оптимальної форми обліку.

·         Організаційний - організація роботи облікового апарату.

Створення системи управлінського обліку для конкретних цілей також відбувається в три етапи, на кожному з яких вирішуються свої специфічні завдання.

Етап 1. Формування управлінського рішення облікової задачі або аналіз і опис існуючого:

·         Визначаються управлінські завдання та порядок їх управлінського вирішення.

·         Визначається перелік даних, необхідних для вирішення задачі, система їх збирання та правила документообігу.

·         Визначаються результати, які планується досягти, та призначаються відповідальні особи за їх досягнення.

Етап 2. Ув'язка прийнятих рішень з існуючими управлінськими рішеннями, обліковою політикою, бухгалтерською практикою та з існуючими обліковими технологіями:

·         Узгоджуються дані управлінського обліку з даними фінансового.

·         Вносяться зміни до облікової політики або купується нове програмне забезпечення з відповідними функціями.

Етап 3. Впровадження облікових технологій:

·         Офіційно покладається відповідальність на конкретних працівників за збирання та аналіз даних.

·         Відбувається розробка посадових інструкцій для виконавців.

Найважливішим фактором нормального функціонування виробництва є управлінська діяльність, при якій менеджери оперують вірогідною та оперативною інформацією. За допомогою інформаційного забезпечення відбувається взаємозв'язок між підрозділами, розмежування прав та відповідальності кожного підрозділу перед адміністрацією підприємства, узгодженість окремих видів діяльності в досягненні мети підприємства. Інформаційна система підпорядкована потребам організаційної структури підприємства.

Основою для правильної організації управлінського обліку є організаційна та виробнича структури підприємства. Організаційна структура підприємства - це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), що передбачають розподіл між ними функцій по вирішенню завдань, які виникають в ході виробничої діяльності, таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення мети, поставленої перед підприємством в цілому.

Організаційна структура підприємства може бути охарактеризована як централізована або децентралізована в залежності від ступеня відповідальності, покладеної на її менеджерів. Організація обліку по центрах відповідальності дозволяє вимірювати результати діяльності лінійних менеджерів, оперативно відслідковувати відхилення фактичних значень показників від цільових і виявляти їхні причини (це управління за відхиленнями).

Під центром відповідальності ми розуміємо посадових осіб організації, яким делеговані повноваження і відповідальність за виконання визначених функцій управління і для яких установлені цільові значення контрольованих показників. Приміром, при побудові управлінського обліку в сфері фінансів можуть виділятися центри відповідальності за доходи і витрати, прибуток і інвестиції.

Завдання управлінського обліку - формування фактичних даних про значення контрольованих показників і надання їх зацікавленим особам усередині організації.

Іншим важливим моментом є визначення облікових періодів, тобто інтервалів часу, по закінченні яких стає доступною інформація про значення контрольованих показників. Очевидно, що чим коротше будуть облікові періоди, тим вище оперативність управлінського обліку. Разом з тим, варто враховувати, що вибір коротких облікових періодів істотно ускладнює процедури управлінського обліку, збільшує його трудомісткість і висуває підвищені вимоги до професійної підготовки й інтенсивності праці персоналу, зайнятого в обліковому процесі.